Ретиноїди в косметології: секрети застосування при проблемній шкірі

Механізми дії ретиноїдів

Ретиноїди - природні і синтетичні аналоги ретинолу (вітаміну А) – надають численні ефекти на шкіру людини і широко використовуються в лікуванні різних дерматологічних захворювань. Механізм дії ретиноїдів пов'язаний з активацією ядерних рецепторів з наступною зміною експресії ряду генів. Результатом такого впливу стає каскад клінічних, гістологічних, імунологічних, біохімічних і молекулярних змін, які охоплюють усі живі (включно ороговілі) клітини шкіри. При цьому доведено, що ретиноїди діють на клітини шкіри як безпосередньо, так і опосередковано через інші клітини. Результатом впливу ретиноїдів на шкіру стає ряд клінічних ефектів, включно:

зміна кольору шкіри (освітлення)
прискорення регенерації
зниження запальних процесів
розгладження зморшок
підвищення еластичності та пружності
в якості побічних ефектів - легке роздратування і лущення шкіри.

Вплив ретиноїдів на клітини шкіри

В основі розвитку перерахованих клінічних ефектів - контрольовані ретиноїдами зміни в клітинах шкіри. Найбільш значимі зміни включають:

Зміну проліферації і диференціювання базальних кератиноцитів з гальмуванням процесів зроговіння і прискоренням оновлення епідермісу.
Нормалізація проліферації себоцитів з придушенням внутрішньоклітинного синтезу ліпідів, включно тригліцериди, жирні ефіри та кислоти.
Контроль проліферації стовбурових клітин волосяного фолікула, стимуляція розвитку мікрокапілярів і поліпшення кровопостачання волосяного сосочка.
Модуляцію антигену, що представляє здатність клітинних макрофагів (клітини Лангерганса), контроль вивільнення біологічно активних речовин (інтерлейкіни, фактор некрозу пухлини, оксиду азоту), що беруть участь в реакції запалення.
Вплив на активність тірозинази - ферменту, який відповідає за синтез меланіну - в меланоцитах.
Стимуляцію проліферації фібробластів, синтезу колагену і придушення активності ферментів (металопротеїназ), що руйнують колаген, з одночасною стимуляцією синтезу глікозаміногліканів - важливою складовою матриксу дерми.

Застосування ретиноїдів

Реалізація перерахованих ефектів забезпечує підтримку фізіологічних процесів в клітинах шкіри, а також активне відновлення м'яких тканин після травми і пошкодження. Завдяки цим властивостям ретиноїди широко застосовуються в лікуванні таких дерматологічних захворювань як псоріаз, вугрова хвороба, гіперкератоз, екзема, опіки і рани. У косметології засоби на основі ретиноїдів активно використовуються для лікування акне, а також для профілактики старіння шкіри і боротьби з віковими змінами. Засоби на основі ретиноїдів, що застосовуються в косметології, називають ретиноївими косметичними препаратами.

Ретиноїди в косметології

На відміну від лікарських препаратів на основі ретиноїдів і вітаміну А, в косметології ретиноїди застосовуються в основному у вигляді місцевих засобів, найчастіше у вигляді кремів або лосьйонів. Потрапляючи на шкіру, ретиноїди активно всмоктуються в епідерміс і дерму. Дія препаратів в епідермісі пов'язана з нормалізацією процесів пігментації і зроговіння, в дермі - з відновленням міжклітинної речовини, що захищає шкіру від вікового і фотостаріння. Проникнення ретиноїдів в волосяні фолікули веде до нормалізації активності сальних залоз і сприяє лікуванню вугрової хвороби.

На відміну від фармакологічних засобів, в яких найчастіше міститься трансретиноїва кислота (ізотретиноїн), косметичні засоби містять ретиноїди з менш вираженим подразнюючим ефектом - ефіри ретиноєвої кислоти ретінілпальмітат і ретінілацетат. Рідше застосовується сам вітамін А - ретинол. З огляду на менш виражену здатність ефірів ретиноєвої кислоти до проникнення в шкіру людини, при створенні ретиноєвої косметики дуже важливим є правильний вибір концентрації діючої речовини та підбір допоміжних компонентів (основи, емульгаторів, антиоксидантів, вітамінів, рослинних екстрактів). Зазвичай, концентрація ретиноїдів залежить від призначення продукту - вона вища у відновлюючих і нижча в профілактичних засобах.

У якості компонентів, що доповнюють косметичні ретиноєві рецептури, найчастіше використовують:

зневоднену основу або масляну фазу
полісорбат-80 в якості емульгатора
вітаміни Е і С в якості антиоксидантів
дистильовану або деіонізовану воду
вітамін Д
збагачені антиоксидантами рослинні екстракти (гінкго білоба, зелений чай)
ультрафіолетові фільтри - оксид цинку і діоксид титану
масла - сквален, масло ши, ланолін, силіконові масла.

Ретиноїди при вугровій хворобі

Призначення ретиноїдів для лікування вугрової хвороби засноване на доведеному факті місцевого дефіциту вітаміну А в клітинах шкіри і сальних залозах (себоцитах) у людей з акне. Результатом такого дефіциту стає прискорений поділ клітин шкіри і порушення синтетичних процесів в себоцитах, що веде до закупорки волосяних фолікулів, часто в поєднанні з запальним процесом. Місцеве застосування засобів на основі природних і синтетичних похідних вітаміну А швидко компенсує вітамінодефіціт і тому ефективно при лікуванні різних форм вугрової хвороби.

При лікуванні вугрової хвороби використовується здатність ретиноїдів контролювати активність сальних залоз, а також ріст і диференціювання клітин шкіри. Крім того, ретиноїди мають протизапальний, антибактеріальний і імуномодулюючий ефекти, також корисні при лікуванні акне. Результатом регулярного нанесення ретиноїдної косметики на елементи акне стає зменшення вироблення шкірного сала, нормалізація товщини рогового шару, прискорення відлущування відмерлих клітин і, як результат, зниження ризику закупорки волосяних фолікулів сально-рогової пробкою, тобто боротьба з існуючими елементами і профілактика утворення нових елементів акне.

Ретиноїди в боротьбі з віковим та фотостарінням

Основним проявом старіння шкіри є знижена пружність/еластичність шкіри і поява зморшок, що пов'язано з виснаженням дермального шару шкіри. До подібних змін в дермі призводять численні процеси, в тому числі - активація ферментів, що руйнують колагенові та еластинові волокна дерми (металопротеїназ), і гальмування утворення нових колагенових волокон фібробластами. Ефекти ретиноїдів ведуть до гальмування механізмів, які призводять до старіння шкіри, за допомогою стимуляції поділу і синтетичної активності фібробластів, а також припинення руйнуючої активності металопротеїназ. Крім того, ретиноїди стимулюють синтез глікозаміногліканів, що також сприяє нормалізації складу і структури дерми і, як наслідок, підвищенню тургору шкіри і розгладженню зморшок.

Що стосується фотостаріння (старіння шкіри в результаті частого і/або тривалого впливу ультрафіолету), відомо, що в його основі лежить надмірне утворення аномального еластину, який заміщає дермальний колаген. Ретиноїди гальмують цей процес, знижуючи рівень експресії гена еластину, що уповільнює процеси фотостаріння.

Крім впливу на дерму, омолоджуючий ефект ретиноїдів пояснюється здатністю контролювати процеси проліферації і диференціювання клітин епідермісу. Ретиноїди послаблюють зв'язки між клітинами рогового шару, що полегшує відлущування рогових лусочок. Поєднання злущувального ефекту зі стимуляцією поділу базальних клітин сприяє швидкому оновленню епідермісу.

Побічні ефекти і протипоказання до застосування ретиноїдів

У більшості випадків косметичні засоби на основі ретиноїдів переносяться добре. У деяких людей розвиваються побічні ефекти у вигляді лущення, почервоніння шкіри і підвищеної чутливості до сонячного світла, але ці явища пов’язані з механізмом дії препарату, вони несильно виражені і мають тимчасовий характер.

Дуже важливо знати також перелік станів, при яких застосування ретиноїдів протипоказано. До них належать вагітність, а також супутнє лікування фотосенсибілізіруючими препаратами, включно тіазиди, тетрациклін, фторхінолони, сульфаніламіди і деякі інші групи препаратів.

Джерело:

Анна Марголіна, Олена Ернандес. Нова косметологія. Том 1. Видавничий дім "Косметика і медицина".